Я - Мати Марія Росіо (Марія дель Вальє Роко), вічно сповідувана монахиня з Перу Згромадження Папського Права Сестер Місіонерок Ісуса Слова і Жертви. Я служу Богу як місіонер вже 14 років. Я вивчаю соціальну та інституційну комунікацію в Папському університеті Святого Хреста в Римі завдяки допомозі благодійників CARF. Я вдячний за кампанію цього фонду "Нехай жодне покликання не буде втрачене".. Існує потреба у кваліфікованих жінках-соціальних комунікаторах.
Я народився в Кордові (Аргентина). До 16 років я була такою ж дівчиною, як і багато інших, без жодного інтересу до речей Божих чи релігійних. Як і багато інших, я згадував про Нього лише тоді, коли мав проблеми чи труднощі. Але мені пощастило мати дуже релігійних батьків, які навчили мене поваги, жертовності і, перш за все, того, ким є Бог.
Через різні життєві обставини нам довелося переїхати в інше місце, де я почав ходити до школи, де також навчалися хлопці з малої семінарії. Я був дуже вражений, коли побачив, як молоді люди мого віку віддають своє життя Богу, Особливо один з моїх колег, який зараз є священиком.
Це змусило мене запитати себе, що я повинен робити у своєму житті, і я зрозумів, що хочу йти тим самим шляхом. Виїзна нарада затвердила моє рішення. Але куди йти? де служити Господу? Одне я знала точно: я хочу допомагати бідним людям.
Я відвідав три громади і я познайомився з Місіонерами Ісуса, Словом і Жертвою, завдяки другу. Я поїхав за досвідом, де почув фразу, яка мене дуже вразила, від нашого батька-засновника: "...".Я не пропоную їм комфортне життя, а щасливе, радісне, щасливе життя".. У мене більше не було сумнівів, я хотів тут служити Господу. Коли я закінчила середню школу, я вступила до монастиря, Коли я проходив через двері монастиря, я сказав Господу: "Назавжди", і за свою витривалість я молюся Господу щодня.
Наш засновник - єпископ Федеріко Кайзер. Він прибув до Перу в 1939 році, а в 1957 році був призначений ординарієм нової прелатури Каравелі. Він заснував Згромадження, коли побачив величезну територію, яку потрібно було обслуговувати, і брак священиків.
Зараз я є членом Конгрегації Місіонерські сестри Ісуса, Слово і Жертваяка має харизму працювати у занедбаних, віддалених та бідних місцях, що немає постійних священиків. Ми їдемо в ці місця і ділимося покинутістю з нашими людьми, супроводжуючи їх духовно.
Ми готуємо їх за допомогою адекватна катехизаціяЇх також запрошують відвідати священик один або два рази на рік, щоб вони могли приступити до таїнств добре підготовленими. Тому що вони живуть у важкодоступних районах, де неможливо щодня відвідувати Святу Месу, відправляємо паралітургію для пояснення Євангелія та уділення таїнства Євхаристії вірним, які змогли приступити до сповіді.
Мати Марія Росіо (Марія дель Вальє Роко) належить до Згромадження Папського права Сестер Місіонерок Ісуса, Слова і Жертви. Її харизма полягає в тому, щоб працювати в занедбаних, віддалених і бідних місцях, де немає постійних священиків.
Завдяки нашій формації та покликанню, ми маємо дозвіл від Святого Престолу уділяти таїнство Хрещення та допомагати в укладанні шлюбів, допомагаючи нашим парафіянам гідно померти. Ми також проводимо Ми навчаємо їх релігійних істин і допомагаємо їм, у міру наших можливостей, у їхніх мирських потребах.
Пройшовши весь етап навчання, де ми наші дослідження охоплюють період 6 або 7 років, Я був готовий їхати на місії. Моїм першим місіонерським центром була "Ла Канделарія" в Сантьяго-дель-Естеро, одному з найбідніших районів Аргентини.
Щоб дістатися до наших сіл, ми, монахині, користуємося всіма доступними видами транспорту. Тому, окрім піших прогулянок чи пересування мікроавтобусом, ми їздимо верхи, на сульках, велосипедах тощо.
Один з найпрекрасніших досвідів, який я коли-небудь мав, - це досвід крутити педалі по 20-25 кілометрів, по тим піщаним дорогам і мовчки про Сантьяго, який несе Пресвяті Тайни. Природа відчувається у всіх її проявах, і ми можемо роздумувати про доброту і милосердя Господа, який іноді використовує такі недостойні інструменти, як ми самі, щоб нести Добру Новину про спасіння.
Коли ми приїжджаємо до наших громад, люди чекають на нас для катехизації, святкування Слова та відпочинку. Коли ми йдемо, для них це вечірка, тому що "las madrecitas", як вони нас називають, збираються до них у гості.
Я пропрацював там три роки, а потім мене перевели до місіонерського центру в Перу. Я переїхав з аргентинських рівнин, де температура перевищувала 50°C, на висоту 3500-5000 метрів над рівнем моря з характерним холодом перуанського високогір'я.
Реалії дуже відрізняються одна від одної, але для мене завжди дуже красиві, бо я люблю місіонерське життя. Гуляючи цими непривітними місцями, де також є душі, які прагнуть БогаДосвід нести радість Євангелія, незважаючи на холод, відстань і труднощі, - це досвід, який я не можу порівняти ні з чим іншим.
Як зазначає Папа ФранцискБути пастирями з запахом овець", я вважаю, що ми її виконали, бо ми, як місіонери, її виконали, ми їдемо в дуже складні географічно місцяАле не неможливо, бо ми знаємо, що Господь завжди з нами.
Наш Засновник завжди говорив нам, що для того, щоб навчати наш простий народ, ми повинні знати багато, дуже багато, тому що ми повинні передавати великі істини віри в спосіб, доступний і зрозумілий для всіх.
З цієї причини, окрім власне навчання, деякі з нас мають благодать і можливість пройти підготовку тут, у Римі, серці християнства, щоб потім бути здатними до служіння. вчителі наших сестер.
Через престижність та якість викладання в Папський університет Святого ХрестаБагато з нас сформувалися тут, де ми отримуємо не лише інтелектуальну підготовку, але й багато важливих елементів для нашої релігійної формації: місця для молитви, служіння Святої Меси та допомогу і розуміння кожного з викладачів, які викладають на курсах.
Згромадження Сестер Місіонерок Ісуса Слова і Жертви готує вірних, які живуть у занедбаних місцях, за допомогою відповідної катехизації, щоб священик відвідував їх один-два рази на рік і вони могли приступати до таїнств добре підготовленими. Оскільки вони живуть у важкодоступних районах, де неможливо відвідувати месу щодня, вони відправляють паралітургію, під час якої пояснюють Євангеліє і уділяють таїнство Євхаристії вірним, які змогли піти до сповіді.
Найбільше мене вражає сімейна атмосфера в Університеті Святого Хреста, незважаючи на те, що студенти походять з різних країн. Кожен важливий, і кожен професор приділяє свій час, щоб роз'яснити всі наші сумніви і вирішити наші труднощі.
Я навчаюся за спеціальністю "Соціальні та інституційні комунікації".Соціальні мережі - це також місце, яке потребує євангелізації, і воно потребує Бога. Одного дня я також зможу допомогти моєму Згромадженню у передачі його місії та душпастирській роботі в Церкві.
Свята Мати Церква, яку наш засновник навчив нас любити з ніжною любов'ю і вірністю, є настільки універсальною, настільки материнською і вічно присутньою, що прагне бути присутньою в кожному куточку планети.
Церква настільки багата харизмами, що ми, віруючі, як містичне тіло Христове, яким ми є, можемо допомагати в євангелізації та передачі віри, кожен у свій спосіб, чи то молитвою, місією, духовним супроводом, допомогою найбільш потребуючим тощо.
Ми не шукаємо оплесків чи захоплення людей чи світу, але робимо все для більшої слави Божої і спасіння душ, задовольняючи таким чином всі наші бажання, де намагаємося якнайкраще виконати те, на що є Воля Божа. Я щасливий, що був обраний Богом, щоб допомагати тим, хто найбільше цього потребує, і через своє місіонерське покликання наближати Бога до стількох душ, які Його потребують.
Згромадження Сестер Місіонерок Ісуса, Слова і Жертви.
Жінки в Церкві, також як мирянкавідіграє фундаментальну роль, тому що як дружина, як мати, як дочка і, перш за все, як жінка, вона має відігравати фундаментальну роль. важлива місія - бути серцем і душею сім'ї, Вона дає мужність, силу, відвагу і радість, а це має неоціненну цінність.
Важливо, щоб вони розуміли, що їхнє покликання повинно прагнути до святості життя, бо саме там їхня місія буде ще більш плідною. Це має бути справжньою претензією жінки: бути святою.
Безмежно вдячна за підтримку всім тим, хто робить можливим для нас, релігійних жінок, також Ми можемо отримати доступ до нашої інтелектуальної формації, а потім переповнити її в нашому місіонерському житті. Оскільки ми віруючі зі скромним достатком і працюємо серед бідних, нам доводиться йти на багато жертв. PАле ми знаємо, що воно того варте, адже ми формуємо себе для того, щоб потім формувати. Завжди згадую тебе в своїх молитвах.
Місіонер Згромадження Ісуса Слова і Жертви.
Джерардо Феррара
Закінчив історичний та політологічний факультети, спеціалізувався на Близькому Сході.
Відповідальний за студентство
Університет Святого Хреста в Римі
